пʼятниця, 2 липня 2021 р.

Чемпіон Олімпіади-80 з села Нового

У публікаціях про відомих земляків ми неодноразово згадували спортсменів, які досягали значних висот у різних видах спорту. Але жодного разу не могли написати про олімпійських чемпіонів-земляків. Скільки не розпитував знавців і аксакалів токмацького спорту, але такої інформації не знаходив. На такого земляка-чемпіона наштовхнувся у Інтернеті випадково: виявляється, саме уродженець Токмаччини Анатолій Яркін – переможець Олімпіади-80 у велоспорті! Приємно, що токмацька земля має дотик до олімпійського чемпіонства. Але ще більше був здивований, що земляк цей з мого рідного села, а я про нього досі нічого не чув.

Анатолій Яркін народився 11 листопада 1958 року в селі Новому Токмацького району Запорізької області. Щоправда, ще в дитинстві разом з батьками переїхав до Тольятті, де і почав займатися велоспортом. Він потрапив до відомого тренера Володимира Петрова у Куйбишеві (нині - Самара). Вигравав медалі на чемпіонатах і спартакіадах СРСР, брав участь в престижній велогонці Миру. Здобувши кілька значних перемог, Яркін був включений до складу збірної СРСР, коли йому йшов лише 22 рік.

Спортивні журналісти згадують, що спочатку його взяли запасним, та й то з тим розрахунком, щоб у разі потреби міг «прикрити» своїх товаришів у груповій гонці. А коли випав один гонщик, Анатолій Яркін зайняв місце в складі четвірки на олімпійській трасі. І в результаті став чемпіоном Московської Олімпіади у командній велогонці на 101 км, разом з товаришами по збірній СРСР Олегом Логвіним, Юрієм Каширіним і Сергієм Шелпаковим. Це сталося 20 липня 1980 року. (На фото Яркін стоїть праворуч).

Після переможного фінішу в командній гонці Анатолій взяв участь в груповому старті на 189 км (індивідуальна гонка), де посів шосте місце. Це теж неабияке досягнення, адже у «індивідуалці» велогонщикам доводиться працювати на свого лідера – і у підсумку Сергій Сухорученков фінішував першим. Далі Яркін і сам включився в боротьбу за медаль, але два падіння, заміна колеса і несправність переднього гальма завадили отримати вищий результат.

Після Ігор олімпійські чемпіони прилетіли додому. В аеропорту була скромна зустріч з якої залишилося фото: Яркін з Сухорученковим і тренером збірної Петровим. Але ніяких пишних вшанувань ні в Самарі, ні в рідному Тольятті не було. Як згадував він пізніше, за олімпійську перемогу отримав  грошову премію 3600 рублів. На неї купив фінську стінку з карельської берези, диван і два крісла.

Слід зазначити, що на Токмаччині ця перемога залишилася непомітною. Хоча сама Олімпіада-80 була величезною спортивною, ідеологічною і політичною подією, але в селі Новому ніхто й не згадав, що 21-річний хлопець, який народився у цьому селі, став олімпійським чемпіоном. 

Отримавши звання «Заслужений майстер спорту СРСР», наступного, 1981 року Анатолій став чемпіоном світу в шосейній командній гонці на 100 км. 

Готувався виступити на Іграх-1984 в Лос-Анджелесі, але дізнавшись про те, що Радянський Союз бойкотує Олімпіаду в США, оголосив про завершення кар'єри. 

Зараз уславлений спортсмен є пенсіонером, іноді на запрошення бере участь у фізкультурних заходах.

Підготував Віталій ГОЛОД.

P.S.: Можливо, Анатолій Яркін, не один наш земляк – олімпійський чемпіон. Може є ще подібні відомі, але призабуті імена. Тож, якщо хтось з читачів знає про таких чемпіонів-земляків, будь-ласка, розкажіть про це, поділіться цією інформацією з токмачанами.


Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.