Районна нарада з питань охорони здоров’я

Нарада з проблемних питань охорони здоров’я на території Пологівського району відбулася 5 липня у Пологівській райдержадміністрації. Участь у ній взяли керівники району та громад, керівники лікарень та ЦПМСД району.

Голова РДА Артур Крупський ознайомив учасників наради з оновленою мережею закладів охорони здоров’я району, потужністю лікарень під час пандемії на коронавірус, здійсненням виплат страхових платежів і матеріальної допомоги медичним працівникам закладів охорони здоров’я тощо. 

Своїми думками та пропозиціями щодо вирішення питання з присутніми поділилися головлікар Пологівської БЛІЛ Роман Кравченко, заступник головлікаря з медичної частини Оріхівської БЛІЛ Інна Носенко та заступник директора  Токмацької БЛІЛ Андрій Соколовський. Учасники наради звернули увагу на питання спроможності закладів охорони здоров’я щодо забезпечення вимог НСЗУ та подальшого державного фінансування.

З  питання утримання лікарень та співфінансування органами місцевого самоврядування виступили заступник Пологівського міського голови Юрій Вєтров, Комиш-Зорянський селищний голова Ігор Гнатуша, заступник Оріхівського міського голови Світлана Мандрич.

Головний лікар Пологівського ЦПМСД Анна Дуб акцентувала увагу присутніх на проведенні вакцинації в районі та можливості створення центру вакцинації в м.Пологи.

У районі триває підготовка до відкриття двох приймальних відділень на базі Пологівської та Токмацької БЛІЛ. Окрім цього, триває добудова двох сільських амбулаторій в с.Інжнерне та с.Пологи.

На завершення учасниками наради прийнято рішення щодо створення робочої групи для визначення стратегії розвитку медичної галузі району та напрацювання ефективного механізму залучення молодих фахівців на території, повідомляє сайт Пологівської РДА.

Початкова військова підготовка стане обов’язковою у школах

Допризовна підготовка повертається до шкіл. Таку норму містить проект Закону України «Про основи національного спротиву», який обговорили на засіданні «круглого столу» під головуванням  Володимира Шустова.  Початкова військова підготовка стане обов’язковою у закладах середньої освіти. 

Міністерство освіти і науки спільно з Міноборони мають переглянути всі навчальні програми, передбачити теоретичне та практичне навчання юнаків і дівчат. На думку ветерана АТО Тимура Книша, до навчально-виховного процесу слід активніше залучати учасників Антитерористичної операції, яких у нашій області близько 15 тис. осіб, та посилити увагу до військово-патріотичного виховання молоді.

Також значну увагу Закон приділяє створенню добровольчих формувань територіальної оборони.  В першу чергу до них  увійдуть колишні військові, які захищали нашу свободу і незалежність на Донбасі, а також наші земляки, що служили у силових структурах. При цьому дуже важливо надати реальні гарантії соціального та правового захисту людям, які за першим покликом стануть на захист Батьківщини.

Підбиваючи підсумки, Володимир Шустов  зазначив, що рамки закону не дозволяють відобразити всі проблемні питання. Для цього після ухвалення проекту Кабінету Міністрів України та центральним органам виконавчої влади належить видати низку додаткових нпідзаконних актів, які унормують діяльність територіальної оборони та загальновійськову підготовку населення.

У Пологах покупець розрахувався сувенірною купюрою в 500 гривень

До Пологівського райвідділу поліції звернулась громадянка 1983 року народження із заявою з проханням притягнути до відповідальності невідому особу, яка 13 червня о 21:30 у магазині «Чесний» в м. Пологи, розрахувалась за товар сувенірними грошима номіналом 500 гривень. Про це повідомляє сайт ПІК.

В ході проведення оперативно-розшукових заходів працівники сектору кримінальної поліції встановили особу злочинця. Ним виявися житель села Пологи 1985 року народження, раніше не засуджений, безробітний. Слідчими відкрито кримінальне провадження за ознаками ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України (Шахрайство). Шахраю загрожує покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років. Слідчі дії тривають.

До Івана Купала на Токмаччині буде два свята

6 липня - традиційне народне свято Івана Купала. І на Токмаччині знову планують широко відзначити купальські свята. Причому, двічі! 9 липня у Токмаці у так званому «чапаєвському парку» відбудеться свято Івана Купала. А традиційний XIII фестиваль «Срібна Купальська роса» - 10 липня у Молочанську на березі Молочної (як їхати на Виноградне). 

Нагадаємо, що відродження традицій народних купальських обрядів ще у 2002 році ініціювала Жовтневий сільський голова Наталія Антипенко, їх проводили на рівні сільських клубів. 

2007 року вперше відбулося загальнорайонне купальське свято у Очеретуватому. Тоді й надалі його організатором стала керівниця районного відділу культури Єлизавета Савон, а колишній директор табору Микола Савон (який, на жаль, рано пішов у засвітити) став і довгий час залишався натхненником купальського святкування. 

З 2008 року свято переїхало на берег ставка «Батьківщини», що на Чунгулі. І то вже був регіональний фестиваль «Срібна Купальська роса». У 2014-му, після того, як ставок висох та заріс, фестиваль провели у Балковому, а з 2015-го по 2019-й він отаборився у Кутузівці і набув статус обласного. Минулого року через карантинні вимоги фестиваль не відбувся. 

Сьогодні ж ми маємо Токмацьку і Молочанську громади, кожна з яких організовує святкування. 

Повітряне цунамі на Азовському узбережжі

3 липня на Азовському узбережжі зафіксували унікальне природне явище - так зване повітряне цунамі.

Гарне і водночас страхітливе видовище спостерігали у Приморську, - повідомляє РИА-Мелитополь.

Пануючий на території області циклон подарував захоплююче видовище, так зване повітряне цунамі. Називається воно так через зовнішню схожість з морським цунамі.

Відео події тут.

Грози, зливи, шквальний вітер

На вихідних по Запорізькій області пройшли грози та зливи, а також спостерігався шквальний вітер до 15-20 метрів на секунду. У Роздолі, наприклад, за добу випало 50 міліметрів опадів - майже двомісячна норма. 

Причому значно постраждав саме наш Пологівський район.

Рятувальники ДСНС здійснили оперативне реагування на 6 викликів пов’язаних з наданням допомоги населенню внаслідок несприятливих погодних умов. 

Так, 3 липня співробітники Служби порятунку у Гуляйполі розпиляли та прибрали дерева, які впали. Через велику кількість опадів відбулося підтоплення підвальних приміщень у місті Оріхів та селі Варварівка. Бійці ДСНС за допомогою мотопомп і гідроелеваторів відкачали воду та організували її відвід з подвір’я будинку.

Рятувальники за допомогою спецавтомобілів та тросу витягли на тверде покриття легкові автомобілі, які з’їхали на узбіччя та застрягли в багнюці на околиці села Лугове.

Застрягали авто також поблизу села Кам’янське Василівського району. Значні падіння дерев зафіксовані у Чернігівці Бердянського району.

Всього на ліквідацію наслідків несприятливих погодних умов залучалося 6 одиниць техніки та 22 чоловіки особового складу, - повідомляє ГУ ДСНС.

У села Токмаччини поїдуть пересувні поштові відділення

Укрпошта змінює формат обслуговування у селі. Про це йшла мова під час Дня громад у облдержадміністрації. Як розповіла директорка Запорізької філії АТ Укрпошта Юлія Боровик, до кінця року у населених пунктах Запорізької області почнуть працювати пересувні відділення поштового зв'язку.

Пересувне відділення поштового зв'язку - це повноцінне поштове відділення, яке приїздить у населені пункти. Тож замість листоноші буде працювати мотивована бригада на автомобілі,що виконуватиме роль мобільної точки обслуговування населення. 

Зазначається, що завдяки авто можна буде передати посилку чи інший вантаж до будь-якого віддаленого населеного пункту. Графік роботи буде узгоджуватися з громадами. У селах з більшою кількістю населення пересувний відділ поштового зв'язку може приїздити кілька раз на тиждень. Із запровадженням пересувних відділень 100 відсотків населення області матиме доступ до всіх необхідних їм послуг у сучасному форматі.

До кінця року у Запорізькій області планується запустити 100 мобільних пересувних відділень поштового зв'язку. Перші автомобілі почнуть їздити у жовтні в Оріхові та Бердянську, - повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ЗОДА.

Натомість, у працівників пошти на селі зростають побоювання, що у малих селах поступово стаціонарні поштові відділення будуть дедалі закриватися.

Чемпіон Олімпіади-80 з села Нового

У публікаціях про відомих земляків ми неодноразово згадували спортсменів, які досягали значних висот у різних видах спорту. Але жодного разу не могли написати про олімпійських чемпіонів-земляків. Скільки не розпитував знавців і аксакалів токмацького спорту, але такої інформації не знаходив. На такого земляка-чемпіона наштовхнувся у Інтернеті випадково: виявляється, саме уродженець Токмаччини Анатолій Яркін – переможець Олімпіади-80 у велоспорті! Приємно, що токмацька земля має дотик до олімпійського чемпіонства. Але ще більше був здивований, що земляк цей з мого рідного села, а я про нього досі нічого не чув.

Анатолій Яркін народився 11 листопада 1958 року в селі Новому Токмацького району Запорізької області. Щоправда, ще в дитинстві разом з батьками переїхав до Тольятті, де і почав займатися велоспортом. Він потрапив до відомого тренера Володимира Петрова у Куйбишеві (нині - Самара). Вигравав медалі на чемпіонатах і спартакіадах СРСР, брав участь в престижній велогонці Миру. Здобувши кілька значних перемог, Яркін був включений до складу збірної СРСР, коли йому йшов лише 22 рік.

Спортивні журналісти згадують, що спочатку його взяли запасним, та й то з тим розрахунком, щоб у разі потреби міг «прикрити» своїх товаришів у груповій гонці. А коли випав один гонщик, Анатолій Яркін зайняв місце в складі четвірки на олімпійській трасі. І в результаті став чемпіоном Московської Олімпіади у командній велогонці на 101 км, разом з товаришами по збірній СРСР Олегом Логвіним, Юрієм Каширіним і Сергієм Шелпаковим. Це сталося 20 липня 1980 року. (На фото Яркін стоїть праворуч).

Після переможного фінішу в командній гонці Анатолій взяв участь в груповому старті на 189 км (індивідуальна гонка), де посів шосте місце. Це теж неабияке досягнення, адже у «індивідуалці» велогонщикам доводиться працювати на свого лідера – і у підсумку Сергій Сухорученков фінішував першим. Далі Яркін і сам включився в боротьбу за медаль, але два падіння, заміна колеса і несправність переднього гальма завадили отримати вищий результат.

Після Ігор олімпійські чемпіони прилетіли додому. В аеропорту була скромна зустріч з якої залишилося фото: Яркін з Сухорученковим і тренером збірної Петровим. Але ніяких пишних вшанувань ні в Самарі, ні в рідному Тольятті не було. Як згадував він пізніше, за олімпійську перемогу отримав  грошову премію 3600 рублів. На неї купив фінську стінку з карельської берези, диван і два крісла.

Слід зазначити, що на Токмаччині ця перемога залишилася непомітною. Хоча сама Олімпіада-80 була величезною спортивною, ідеологічною і політичною подією, але в селі Новому ніхто й не згадав, що 21-річний хлопець, який народився у цьому селі, став олімпійським чемпіоном. 

Отримавши звання «Заслужений майстер спорту СРСР», наступного, 1981 року Анатолій став чемпіоном світу в шосейній командній гонці на 100 км. 

Готувався виступити на Іграх-1984 в Лос-Анджелесі, але дізнавшись про те, що Радянський Союз бойкотує Олімпіаду в США, оголосив про завершення кар'єри. 

Зараз уславлений спортсмен є пенсіонером, іноді на запрошення бере участь у фізкультурних заходах.

Підготував Віталій ГОЛОД.

P.S.: Можливо, Анатолій Яркін, не один наш земляк – олімпійський чемпіон. Може є ще подібні відомі, але призабуті імена. Тож, якщо хтось з читачів знає про таких чемпіонів-земляків, будь-ласка, розкажіть про це, поділіться цією інформацією з токмачанами.