Звернення депутатів Запорізької обласної ради до Президента України про накладення вето стосовно прийнятих 20 вересня 2019 року Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (від 06.09.2019 реєстр. № 1053-1) та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (від 29.08.2019 реєстр. № 1073)

Додаток до рішення обласної ради

ЗВЕРНЕННЯ

депутатів Запорізької обласної ради до Президента України про накладення вето стосовно прийнятих 20 вересня 2019 року Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (від 06.09.2019 реєстр. №  1053-1) та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (від 29.08.2019 реєстр. № 1073)

До депутатів Запорізької обласної ради надходять численні звернення від представників бізнес-спільноти Запорізької області щодо можливого негативного впливу на малий та середній бізнес прийнятих 20 вересня 2019 року Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (від 06.09.2019 реєстр. № 1053-1) та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (від 29.08.2019 реєстр. № 1073).

На переконання підприємців, зазначені закони направлені на фактичне знищення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Окрім того, такі законодавчі ініціативи можуть свідчити про бажання посилити тотальний контроль над малим і середнім підприємництвом, захист та розвиток великого бізнесу, лобіювання інтересів виробників та постачальників реєстраторів розрахункових операцій.

Вказані законодавчі ініціативи досить негативно сприймаються представниками малого та середнього бізнесу, експертами, переважною більшістю асоціацій та об’єднань підприємців та Державною регуляторною службою України.

Серед можливих серйозних наслідків Державна регуляторна служба України звертає увагу на збільшення та подорожчання процедур адміністрування, зростання кількості перевірок на підставі недобросовісних звернень покупців тощо.

За розрахунками Державної регуляторної служби України, прогнозні витрати бізнесу, насамперед платників податків другої та третьої груп єдиного податку, у разі прийняття цих законів становитимуть орієнтовно 22,35 мільярда гривень на адміністрування процесів застосування реєстраторів розрахункових операцій. Сумарні додаткові витрати малого та середнього бізнесу на обов’язкове впровадження реєстраторів розрахункових операцій для платників єдиного податку другої групи незалежно від виду діяльності та обсягів доходів прогнозовано становитимуть 11,128 мільярда гривень. Як наслідок, відбудеться подорожчання товарів та послуг та підвищення соціальної напруги в суспільстві.

Окрім того, використання програмних реєстраторів розрахункових операцій, за результатом аналізу Державної регуляторної служби України, може мати ризик незабезпечення надійності захисту інформації від спотворення, неналежного виконання фіскальних функцій, і, як наслідок, бізнес-середовище змушене буде використовувати виключно звичайні реєстратори розрахункових операцій із застарілими процедурами їх обслуговування, надмірним фіскальним контролем за морально застарілими умовами застосування таких реєстраторів розрахункових операцій. Це може спровокувати збільшення випадків застосування до легальних суб’єктів господарювання фінансових санкцій за результатами численної кількості перевірок, які, за оціночними розрахунками, у 2020 році планово становитимуть близько 2,6 мільярдів гривень.

Здебільшого платники єдиного податку, які у переважній більшості випадків мають незначний обсяг доходів, є сумлінними його платниками. При цьому зазначені закони передбачають значне збільшення та подорожчання процедур адміністрування податків для малого та мікропідприємництва, що, у свою чергу, може призвести до бізнес-еміграції підприємців у країни з більш сприятливою податковою системою та скорочення і навіть зупинення підприємцями своєї діяльності.

Також звертаємо увагу на прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», відповідно до якого, зокрема, пропонується передбачити подання скарг покупця (споживача) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій у разі, якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, становить понад 850 гривень на день їх отримання покупцем (споживачем). Така компенсація є, по суті, перерахунком споживачеві коштів, отриманих за рахунок штрафу контролюючого органу, накладеного на суб’єкта господарювання в результаті перевірки, проведеної за відповідною скаргою.

Представники бізнес-спільноти переконані, що такий механізм (так званий «кешбек») може призвести до надмірного втручання в роботу суб’єктів господарювання, а також збільшення різних видів перевірок, що змусить підприємців витрачати свої ресурси на забезпечення додаткового обміну інформацією з контролюючими органами.

При цьому ефективність практичного застосування цих механізмів державного регулювання є сумнівною, оскільки не виключає ризику суб’єктивного підходу під час опрацювання контролюючими органами звернень споживачів для повернення суми коштів придбаних товарів (наданих послуг).

На підставі наведеного запровадження механізму «кешбек» можна вважати одним із способів посилення контролю за бізнесом та тиску на підприємців, що в результаті призведе до ескалації соціальної напруги між підприємцями та громадянами.

Таким чином, схвалення зазначених законів знівелює спрощену систему оподаткування, що матиме негативні наслідки для економіки України та посилить соціальну напругу в суспільстві. Такі зміни можуть спричинити фактичне знищення малого та середнього бізнесу, втрату чисельності робочих місць, значне посилення трудової еміграції та суттєве скорочення надходжень до бюджету.

Враховуючи вищевикладене, з метою недопущення негативних економічних наслідків, погіршення інвестиційного клімату в Україні та посилення соціальної напруги в суспільстві Запорізька обласна рада звертається до Президента України з проханням накласти вето стосовно прийнятих 20 вересня 2019 року Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (від 06.09.2019 реєстр. № 1053-1) та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (від 29.08.2019 реєстр. № 1073).

Звернення прийняте на  ________________________сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання ____________________2019 року