пʼятниця, 30 грудня 2022 р.

Надали гуманітарну допомогу тим токмацьким ВПО, хто її ще не отримував

29 грудня у Запоріжжі надали допомогу жителям Токмацької громади, які до цього її взагалі не отримували.

Попередньо Токмацька військова міська адміністрація звернулася з оголошенням до тих громадян, хто жодного разу не отримав гуманітарну допомогу через ТМВА. Вони надіслали свої дані, а  працівники МВА внесли їх до єдиної бази токмацьких ВПО. Потім персонально запросили тих земляків, хто дійсно не отримував допомоги.

Відтак, вони отримали продовольчі набори, набори гігєни, постільну білизну, ковдри, матраци, памперси, дитяче харчування.



четвер, 29 грудня 2022 р.

Іграшки та солодкі новорічні подарунки дітям з багатодітних сімей Токмацької громади

Новорічні свята – це диво, яке чекають усі, але особливо бажане воно  для дітей, які вірять та чекають  на здійснення бажань та мрій.

Тому, сьогодні, 29 грудня, напередодні Нового року, начальником Токмацької міської військової адміністрації Олександром Чубом, за підтримки депутата Запорізької обласної ради Віталія Пасєвіна вручено іграшки, новорічні чашки та солодкі новорічні подарунки дітям з багатодітних сімей Токмацької громади.

Дякуємо ГО "Міський центр допомоги" за надані іграшки, ГО "Кластер промислових та крафтових виробників України" - за чашки. 

Дорогі наші діти! Бажаємо, щоб у Вас було більше позитивних емоцій, радісних несподіванок, приємних сюрпризів. Нехай життя дарує приємні подарунки та супроводжує удача!

Нехай Новий 2023 рік здивує вас кожним новим днем, а пухнастий заєць – символ прийдешнього року принесе нові радості, а всі ваші мрії неодмінно здійсняться!

Підтримуємо один одного та рухаємося далі до Перемоги. Все буде Україна.



Звітує голова Молочанської громади Ірина Липка

Закінчується 2022 рік, самий жахливий рік для кожного справжнього українця. Але не дивлячись на труднощі голова Молочанської міськради Ірина Липка відзвітувала перед громадою, підвела підсумки поточного року, що вдалося зробити, що не вдалося, як будувати плани на новий рік. 

Ірина Володимирівна повідомила, що під ці плани був напрацьований фінансовий ресурс:  24 відбувся тендер на придбання пресу для виготовлення тротуарної плитки.  В лютому в банк здані документи на придбання по лізингу екскаватора-навантажувача jcb 4cx. Придбали 2 роторні косилки  для боротьби з бур’янами на території громади,  три  лопати для розчищення доріг від снігу, навантажувач на трактор.  Відремонтовано два трактора. Планували придбати новий трактор (тендер був проведений) та причеп до нього (договір був уже укладений).  

Також вона додала, що Молочанський опорний заклад  був відібраний  на проведення робіт по реконструкції шкільної їдальні та придбання обладнання для шкільної їдальні за кошти державного бюджету на суму 1.8 млн.грн. Виділені кошти з міського бюджету на ремонт даху на будівлі Молочанського  опорного закладу -1.5млн, на заміну вікон в Кіровській  ЗОШ та Запорізькій ЗОШ- 750 тис.грн. Поданий проект на реконструкцію першого поверху будівлі міської ради під ЦНАП за рахунок субвенції з державного бюджету на суму 2.3млн.грн. Замовлені п’ять проектів на приведення до законодавства монтажу  вуличного освітлення по м.Молочанськ та два проекти на відновлення вуличного освітлення в с.Балкове та Світле Балківського старостинського округу та планувалось їх будівництво. Добудований КНС в м.Молочанськ та готувався (коригувалася проектна документація та велася робота по підключенню до електромереж)  до здачі в експлуатацію. 

Крім цього, виділені кошти з міського бюджету на виготовлення проектів на реконструкцію Молочанського БК під центр культури та дозвілля, на реконструкцію будівлі Молочанського центру ПМСД, на будівництво водопроводу в с.Ударник , в якому відсутнє централізоване водопостачання майже 30 років.  Виділені   кошти з державного бюджету на встановлення спортивних майданчиків в Молочанському опорному закладі та Запорізькій ЗОШ.   Була домовленість    з депутатом обласної ради про виділення 150 тис.грн з коштів обласного бюджету на   придбання дитячого майданчика для Молочанського парку. Закуплений матеріал та почали  виговлення лавочок для парку м.Молочанськ  та    сіл громади.  Придбані труби, всі матеріали для прокладення водопроводу  та вели  роботу  по встановленню світильників  в парку м.Молочанськ.                       

Запущена в експлуатацію свердловина за плодорозсадником. Для цього свердловина прочищена, встановлений трансформатор, шафа обліку, насос та частотний   перетворювач та прокладено 1500 м пластикового водопроводу.    Планувалось придбання шкільного автобуса на умовах спів фінансування з міського бюджету 30% обласного бюджету 70%. 

Прикро, але вся планова робота завершилась 24 лютого. З початком війни вся робота була направлена на забезпечення життєдіяльності  комунальної інфструктури та надання гуманітарної допомоги населенню громади.  Сільгоспвиробники  та підприємці надавали на безоплатній основі сільгосппродукцію: зернові та соняшник, які перероблялися на муку, крупу, макаронні вироби , а також картоплю, яблука і іншу продукцію , яка  роздавалась незахищеним категоріям населення.

Як не важко згадувати, але 31 березня Ірина Липка була ув’язнена. 23 квітня була звільнена з умовою , що не повернеться до виконання своїх обов’язків. В місті призначена була влада окупанта. В травні І.В.Липка виїхала з території.  В червні місяці були вивезені в місто Запоріжжя печатки і токени, після чого  виконком відновив  роботу в м. Запоріжжі. Працівники виконкому поступово виїжджали. 

За словами Ірини Володимирівни на даний час дистанційно працює 17 працівників виконкому, з них у м.Запоріжжі 13;  знаходяться на простої  22 працівника, призупинено  трудові відносини з 8 працівниками.   У зв’язку з введенням військового стану посадові обов’язки працівників змінені. Виконується робота по необхідності та потребі. За період перебування в Запоріжжі вдалося організувати роботу по наданню гуманітарної допомоги ВПО нашої громади як в м. Запоріжжі  так і в інших містах України.   На обліку в міській раді знаходиться    близько тисячі жителів громади, що знаходяться в м. Запоріжжі  та близько 200 сімей в інших містах України. Статистика ВПО за межами України відсутня.  На даний час громада має три складських приміщення, які знаходяться за двома адресами в м. Запоріжжі. Ведеться робота з різними благодійними організаціями для отримання гуманітарної допомоги для видачі ВПО та   всім жителям громади на майбутнє, після деокупації території.  На тимчасово окуповану територію вдавалося передавати продукти та медикаменти  включно по вересень місяць, з жовтня така можливість  відсутня.  

У газузі ОСВІТА. На тимчасово окупованій території працює три загальноосвітні школи, в яких окупантами організований навчальний процес : Молочанський опорний заклад, Кіровська та Запорізька ЗОШ. На співпрацю з окупантами пішла лише один директор Молочанського опорного закладу та половина його педагогічного колективу.  На співпрацю з ворогом пішло 17  вчителів громади.  38 вчителів виїхали на підконтрольну  Україні територію і  організували платформу  Classroom, на якій навчається  180 учнів.  Вчителі, які не пішли на співпрацю і залишились на тимчасово окупованій території переведені на простій.  Діти, які знаходяться на тимчасово  окупованій території матимуть змогу перейти до наступного класу за результатами співбесіди або тестування.  

ДНЗ. З чотирьох закладів дошкільної освіти окупантом відкрито три: в м.Молочанськ, с.Лагідне, С.Запоріжжя.  Директор Запорізького ДНЗ пішла на співпрацю з ворогом та 9 працівників ДНЗ громади. Решта працівників переведені на простій.                          

МЕДИЦИНА. В серпні директор Молочанського центру ПМСД  переєстрував заклад під росію. Працівники написали заяви та перейшли  працювати в цей заклад. Це працівники, які отримували кошти з НСЗУ та з міського бюджету .  В зв’язку з цим, я змушена була призупинити трудові відносини з Сапянік О.С. та призначити директором Безгалова Г.П.  На данний час НСЗУ продовжує  фінансувати центр ПМСД по деклараціям. Тому заробітна праця працівникам, що фінансуються з коштів НСЗУ виплачується, а працівникам, які отримують кошти з міського бюджету  не виплачується. Працівники, які не пішли на співпрацю переведені на простій.                                         

КУЛЬТУРА. З дев’яти закладів культури  на співпрацю пішли працівники Кіровського БК та Долинського сільського клубу, з ними призупинені трудові відносини. Решта працівників та бібліотекарі, які  відмовилися від співпраці переведені на простій.               

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ.  Працівники відділення, які обслуговують  населення на дому працюють та виконують свою роботу. Відділення з цілодобовим перебуванням людей працює, обслуговує 11 громадян.  Нами проводилась робота  по евакуації цього відділення на підконтрольну Україні територію, але рашисти не дали  на це дозвіл.                  

БЮДЖЕТ.  До місцевого бюджету надійшло 25 млн гривен із запланованих 60 млн. або 40% до плану.  В зв’язку з невиконанням міського бюджету,  виконкому не вистачало коштів  для фінансування видатків міської ради в сумі 3,2 млн гривень, які були виділені з обласного бюджету в вересні-грудні поточного року.  Із-за військового стану бюджет недоотримав  35 млн гривень, в тому числі 19 млн податків з доходів фізичних осіб, 16 млн. місцевих податків і зборів. На період дії військового стану суб’єкти оподаткування звільнені від сплати земельного податку, орендної плати, податків на нерухоме майно. За період війни фінансувалася лише заробітна плата.     За рахунок залишків освітньої субвенції 2021  року в листопаді-грудні цього року проведений  тендер та вже придбаний шкільний автобус.     900 тис. грн. з цієї субвенції виділено на територіальну оборону, на які закуплені необхідні  матеріали та будуть передані бригадам територіальної оборони.                                              "Такий невтішний підсумок 2022 року, який закінчується. Але цей рік невтішний для всіх громадян, які люблять свою Батьківщину. Ми всі: хто залишив свої будинки і з сумкою в руках виїхали на підконтрольну Україні територію чи за межі України; чи громадяни, які залишились   на тимчасово окупованій території    і з нетерпінням чекають визволення; чи хто знаходиться чи знаходився в полоні. А найгірше це випробування для наших 118 захисників і  захисниць, які зі зброєю в руках    виборюють нашу Перемогу, з них 8 віддали своє життя, двоє знаходяться в полоні, двоє безвісті зниклі. Наші рідні розкидані по світу, ми не розуміємо, що буде завтра з нами, ми не знаємо чи будуть цілі наші будинки і чи буде куди повертатись. Від цієї  ситуації ми періодично   впадаємо в депресію. Але нашим захисникам гірше ніж нам: вони не сплять в теплих ліжках, вони не можуть обійняти дорогих їм людей, вони кожної хвилини дивляться смерті в очі, вони втрачають своїх побратимів. Одне нас всіх об’єднує: ми бажаємо Перемоги, бажаємо повернутися на свою землю, в свої домівки. І ми обов’язково повернемось,  згуртуємось     і відбудуємо нашу громаду  і нашу Україну", - зазначила Ірина Липка.

Затверджено бюджет Токмацької громади на 2023 рік

Начальник Токмацької міської війскової адміністрації Олександр Чуб, маючи повноваження надані Постановою Верховної ради України  N2671/ІХ від 18.10.2022 року, затвердив розпорядження Токмацької міської військової адміністрції N46 "Про бюджет Токмацької міської територіальної громади на 2023 рік".

1. Доходи місцевого бюджету визначені у сумі 196 188 820 грн., в тому числі загальний фонд - 196 151 300 грн. та спеціальний фонд - 37 520 грн.

Трансфери до загального фонду - 142 802 500 грн. 

2. Видатки загального фонду, згідно ст. 55 Бюджетного Кодексу України розподілені: 

- оплата праці - 175869,5 грн.;

- енергоносії - 12497,0 грн.;

- резервний фонд - 1061,5 грн.;

- інше - 6723 грн.

Програми до бюджету будут сформовані в січні - лютому 2023 року. 



середа, 28 грудня 2022 р.

Два тижні тому викрали колишнього вчителя школи №1 м.Токмака, відомого професора з Мелітополя, доля якого досі невідома

Рашисти викрали з дому колишнього вчителя школи №1 Токмака, відомого професора з Мелітополя Володимира Воровку, і вже два тижні невідомо, де він знаходиться!

У тимчасово окупованих районах Запорізької області російські окупанти посилюють терор наших громадян. Місцеві жителі повідомляють, що рашисти проводять обшуки в будинках, вилучають телефони й комп'ютери, викрадають людей.

Зокрема, 13 грудня у селі Тамбовка під Мелітополем невідомі у військовій формі увірвалися в будинок до професора, доктора географічних наук, 52-річного Володимира Воровки. Він понад 10 років був деканом природничо-географічного факультету, до війни працював викладачем Мелітопольського педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, завідувачем кафедри екології та раціонального природовикористання.

Згідно з Женевськими конвенціями та правилами ведення війни військові армії окупанта не мають права затримувати цивільних громадян, переміщати їх без їхньої волі або ж, навпаки, заважати їхньому переміщенню. Та де закони, конвенції та правила цивілізованого людства, а де російські нелюди?

Зранку до будинку, де проживав педагог, під'їхали три легкових автомобілі й мікроавтобус. Як повідомляють очевидці, невідомі увірвалися в будинок, а звідти вже вийшли з господарем, посадили його в автомобіль і зникли в невідомому напрямку. І вже два тижні місце перебування Володимира Воровки невідоме.

Ситуація ускладнюється тим, що науковець має серйозні проблеми зі здоров’ям. За інформацією ZMINA, лікарі діагностували у науковця  початкову стадію цукрового діабету, також він страждає на гіпертонію та хронічний бронхіт. У нього часто підіймається тиск, тому він обов’язково має стежити за цим і щоденно приймати відповідні ліки.

Рідні професора звернулися до наукового співтовариства та до небайдужих людей з проханням надати цій інформації максимального розголосу, щоб знайти Володимира Воровку та припинити беззаконні дії стосовно науковців та інших громадян.

Одразу з’явилося звернення Вченої ради Інституту геологічних наук Національної академії наук України з закликом до колег-науковців та усіх небайдужих осіб максимально розповсюдити інформацію, в тому числі серед міжнародної наукової спільноти, про викрадення професора Воровки з закликом про його повернення. Такі звернення вже опублікували науковці у Європі та США.

Учні школи №1 м. Токмак, яких навчав Володимир Петрович, коли працював у нашій школі на початку 90-х років, також звертаються до всіх небайдужих зі словом про свого вчителя.

Ну що, хто там у першій школі зараз на окупантів працює? Що ж ви діткам про фашистів розказуєте? 

Може живі приклади наводите про сучасних російських катів?

Наприклад, досі невідомо, де знаходяться молоді токмачани Сергій Чужиков і Богдан Пшеничний, яких рашисти тримали у своїх застінках у Токмаці, а потім ніби-то вивезли до Василівки «на депортацію» і досі про їх місцезнаходження нічого не відомо.

Як і про Олександра Макаренка, якого сучасні російські гестапівці викрали ще у квітні, тримали у заручниках і знущалися. І зараз про нього теж нічого невідомо.

Російські фашисти часто використовують до викрадених людей слова «затримані», «арештовані», «полонені», але жоден з цих термінів юридично недопустимий. Ними вони просто прикривають свої нелюдські діяння.

Правила ведення війни та Женевські конвенції, підписані і російською федерацією в тому числі, чітко визначають поняття комбатантів, військових найманців, полонених та цивільних і вказують як з ними поводитися. Але нелюдський режим росії намагається розповсюдити свої ракові клітини на весь нормальний цивілізований світ.

Місцеві жителі на окупованій частині Запорізької області відзначають, що військові рф буквально осатаніли після вибухів і ліквідації у Мелітополі командного складу базового табору підрозділу 19-ї мотострілецької дивізії 58-ї армії, що базується у Владикавказі.

Ліквідацію російських військових у Токмаці, Чернігівці, Бердянську успішно ведуть Збройні Сили України. А безсилі проти ЗСУ російські горе-вояки намагаються відігратися на наших цивільних громадянах.

Віталій Голод.

вівторок, 27 грудня 2022 р.

Маємо притягнути до відповідальності воєнних злочинців рф - Нобелівська лауреатка миру

Світова спільнота має започаткувати кардинальну реформу міжнародної архітектури і притягнути до відповідальності російських воєнних злочинців.

Про це заявила Нобелівська лауреатка миру 2022 року, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук у спеціальному зверненні до учасників Київського Безпекового Форуму, передає Укрінформ.

«Символічно, що цей Безпековий Форум проходить 1 грудня, у день проведення Всеукраїнського референдуму в 1991 році, коли переважна більшість громадян сказала «Так» українській незалежній державі. Сьогодні ми також говоримо «Так» українській державі, але голосуємо вже не бюлетенями, а платимо за це високу ціну у війні, яку розпочала росія. Ця війна – яскраве підтвердження того, що міжнародна система миру та безпеки більше не працює», - заявила Матвійчук.

Вона наголосила, що у світі, де постійний член Ради Безпеки ООН веде агресивну війну, ніхто не може це зупинити.

«Ми живемо в світі, де українським правозахисникам немає можливості витягнути бодай одну людину з російського полону. Ми живемо у світі, де під час візиту Генерального секретаря ООН до Києва росія обстрілює місто, російська ракета вбиває журналістку Віру Гирич прямо в її квартирі. І цей світ належить змінити! Ми маємо започаткувати кардинальну реформу міжнародної архітектури для того, щоб надати гарантії безпеки та захисту прав людини усім країнам та людям, незалежно від того чи входять вони до військового блоку та від їхньої військової потужності», - сказала Нобелівська лауреатка миру.

Вона наголосила, що слід виключити росію з Ради Безпеки ООН за систематичні порушення Статуту. А також наголосила на необхідності створити Міжнародний трибунал і притягнути путіна, лукашенка та інших воєнних злочинців до відповідальності.

«Це потрібно не тільки Україні. російські військові десятиліттями вчиняли злочини в Чечні, Молдові, Грузії, Малі, Сирії, Лівії. Вони завжди лишалися безкарними. Вони повірили, що можуть робити все, що захочуть. І тепер росія використовує війну як метод досягнення своїх геополітичних інтересів, а воєнні злочини - як спосіб цю війну виграти. Ми маємо розірвати коло безкарності і притягнути до відповідальності російських воєнних злочинців», - підкреслила Олександра Матвійчук.

Віталій Голод.

субота, 24 грудня 2022 р.

Згадаймо і пом’янімо полеглих героїв-захисників!

10 місяців минуло з початку повномасштабного вторгнення рф на нашу землю. Сотні наших земляків служать у Збройних Силах і захищають країну від російських фашистів. На жаль, війна, яку принесла в наш край росія, не обходиться  без жертв. 

Останнім таким випадком стала загибель жителя Молочанська Володимира Белькє. Про загибель героя, нашого земляка і батька двох дітей повідомили у колективі Молочанської української школи.

У ці дні згадаймо і пом’янімо полеглих героїв-захисників.

Раніше було відомо, що у боях за Батьківщину загинули молочанці Валерій Ханаєв (на фото), Олександр Козлов.


Одним з перших загиблих навесні токмачан став Володимир Мараховський

Він разом з дружиною виховували двох синів, будував дім, займався улюбленою роботою, жив... В 2014 році, коли розпочалася війна в Україні, почав займатися волонтерством, допомагав нашим захисникам продуктами, спорядженням, бронежилетами, глушниками. В лютому 2015 р. добровільно пішов до військомату та був заформований в резерв. При проходженні ВЛК на збірному пункті його виключили за станом здоров’я і він продовжував допомагати нашій армії, всі ці роки займайся волонтерством - допомагав військовим з ремонтом автомобілів. Велика кількість військових машин пройшла через його золоті руки. Отримував десятки подяк від військових частин, яким допомагав. В березні 2021 року підписав контракт про проходженні служби у військовому резерві ЗСУ. Після оголошення мобілізації 24.02.2022 року вирушив до військової частини. Був заформований до 110-го батальйону ТрО розвідником-кулеметником. Загинув при виконанні бойового завдання в Гуляйпільському районі, підірвавшись на ворожій міні. 

Торкнулися трагічні події і жителів сіл району. Пам'ятаємо серед загиблих жителя с.Трудове Токмацького (а нині Пологівського) району Володимира Удода, 1981 року народження. 

Володимир народився і проживав в с.Трудове. 24.02.2022 був призваний до лав ЗСУ. Загинув 09.05.2022 р. Родина залишилася без сина, батька, брата,  доброго, чуйного чоловіка. 

У травні у боях за Маріуполь на металургійному комбінаті "Азовсталь" загинув Вадим Фокша (народився 17 червня 1990 року в селі Садове). Закінчив університет ТДАТУ, працював вчителем. 
З 2018 року – боєць легендарного полку «АЗОВ», лейтенант, командир роти. Брав безпосередню участь в обороні «Азовсталі», займався евакуацією цивільного населення, поранених воїнів (у тому числі гелікоптерами). Загинув від прямого попадання в бункер рашистської авіабомби. Посмертно нагороджений орденом "За мужність".
Руслан Мусій народжений 13.10.1994 року проживав в селі Снігурівка. Загинув захищаючи Батьківщину  20.05.2022 під селом Ольгівка Запорізької області. 
На початку війни працював уже котрий рік поспіль в Польщі. Коли жахіття розпочалось на нашій землі він повернувся, і одразу вступив до лав ТрО. Сестру вмовив поїхати за кордон, завчасно взявши обіцянку, що повернеться тільки після війни. 
Руслан все життя був воїном. Все життя боровся за справедливість і захищав слабких. Як і в останні дні... Він за два дні до гибелі вже потрапляв під обстріл, і з легкістю міг відсидітися в госпіталі. Але попросив залишитися, тому що положення у хлопців в той час було складним. 
...20 травня на світанку пролунав вибух. Зупинилось його серце. В нього було велике сердце і щира відважна душа!.. 


У вересні загинув Вадим Лукаш, депутат Токмацької міськради. Він народився 21 січня 1986 року в м. Токмак. Усе своє життя прожив у рідному краї, завжди захищав інтереси своєї громади. Спочатку Вадим проявив мужність у 2014 році, захищаючи країну, потім з початком  повномасштабного вторгення військ рф добровольцем пішов у лави Збройних Сил України. Завоювавши авторитет серед побратимів, за місяць став командиром бойового відділення. До останнього подиху він був вірним своїй країні, мужньо стояв на варті своєї рідної землі до кінця.

2 листопада 2022 року, захищаючи Батьківщину, загинув наш земляк з Остриківки Роман Куц. Він народився 31 січня 1990 року в с. Іванівка Токмацького району. Проживав в с. Остриківка, останні роки до війни був підприємцем, займався вирощуванням городини. У перший місяць окупації допомагав односельцям хлібом, продуктами, ліками. Виїхавши в квітні з окупації до Запоріжжя, одразу ж вступив до лав ЗСУ гранатометником, майже весь час служби знаходився в зоні бойових дій. Він був мужнім та відважним воїном, справжнім патріотом своєї країни. Загинув в Луганській області внаслідок зустрічного стрілецького бою.

Ще один земляк, 38-річний токмачанин Максим Махринов загинув в окупованому Токмаці, підірвавши себе разом з окупантами під час спроби арешту. За інформацією пабліка «Перемога.Інформ.Токмак» у Телеграмі, Максим проходив службу в зоні АТО. Спочатку його видав місцевий військком, який перейшов на службу до окупантів. За інсайдерською інформацією, знаходячись у місті, патріот-підпільник допомагав ЗСУ, коригував вогонь по базах рф у Токмаці. За іншою інформацією, перед цим хлопець знищив двох окупантів і саме це допомогло рашистам вийти на нього. Свідки, які випадково опинилися на місці подій, переповіли, що затримувати підпільника приїхало близько двадцяти російських вояк. Максим зміг вирватися з квартири, бо тримав у руці гранату. Коли він вибіг з підїзду, то вже був поранений – бачили, що його нога була у крові. Тоді й пролунав вибух гранати. Рашистів навколо було багато, говорять про одного вбитого і одного пораненого, але точних даних немає. Так загинув патріот Токмака і України Максим Махринов. Його останніми словами були: «Слава Україні!». Токмацькі партизани пообіцяли помститися за смерть Героя.

Також серед загиблих земляків - Артем Доц. Але про нього зовсім мало інформації.

Світла пам’ять та безмежна вдячність за вірність Батьківщині навіки залишиться у наших серцях. Вічна пам’ять!


Підготував Віталій Голод.

Редакції відомо ще кілька імен загиблих земляків, але не про всіх є повна інформація і не всю її можливо зараз оприлюднити. Якщо наші читачі мають додаткові свідчення – прохання поділитися ними з громадою.





пʼятниця, 23 грудня 2022 р.

Людмилу та Михайла Арманів виключено з лав Спілки журналістів

Відбулося засідання секретаріату Запорізької обласної організації НСЖУ, де було розглянуто питання про виключення із Спілки журналістів Арман Людмили Анатоліївни, колишнього головного редактора токмацької газети «Таврія» і в.о директора краєзнавчого музею, та Арман Михайла Юрійовича,  директора ТОВ «Медіа-центр» газета «Таврія», м. Токмак.

З інформацію про співпрацю Людмили та Михайла Арман з окупаційною владою  міста Токмак  виступила голова ЗОО НСЖУ Наталії Кузьменко. Про неодноразові факти співпраці цих журналістів свідчать публікації на сайті газети інформації про пункти видачі російської гуманітарної допомоги, участь в піднятті російського прапора в місті, відзначення дня перемоги разом з загарбниками, екскурсії в музеї по сторінках радянського періоду для російських волонтерів, висадка дерев на суботнику під час російської акції на честь дня Токмака, опубліковано багато  фотографій про ці факти на українських та російських сайтах. Матеріали були пред’явлені членам секретаріату для ознайомлення.

- Після першого випадку публікації ворожої інформації, - сказала відповідальний секретар ЗОО НСЖУ Валентина Манжура, - я особисто провела серйозну розмову з цими журналістами по телефону. Попередила їх про наслідки таких дій. Вони запевнили, що все зрозуміли. Але за кілька днів після цієї розмови і Людмила Арман, і Михайло Арман перервали будь-який зв’язок з обласною журналістською організацією, хоча технічна можливість його підтримувати є.

Членкиня Секретаріату НСЖУ Людмила Долженко запропонувала - за співпрацю з окупантами, прояви колабораціонізму виключити Арман Людмилу Анатоліївну та Арман Михайла Юрійовича з членів НСЖУ.

Постановили: за співпрацю з окупантами, прояви колабораціонізму виключити із членів НСЖУ Людмилу  Арман та Михайла Арман. Рішення прийняте одноголосно, - повідомляє Запорізька обласна організація НСЖУ.





Терміново: Зникли двоє молодих токмачан. Пошук триває

Рідні повідомляють, що хлопців вивезли на "депортацію" 28 листопада і досьогодні жодної звістки нема. До пошуку задіяні всі можливі ресурси.

Якщо хтось володіє бодай якоюсь інформацією, або ж має змогу допомогти - повідомте.

Просимо допомоги у пошуку брата, чоловіка, сина Чужикова Сергія Юрійовича, 25.11.1994 р.н. З 01.04.2022 р. по 28.11.2022 його утримували у полоні у м.Токмак, Запорізької обл. Вже майже 9 місяців!!! 28.11.2022 р., зі слів співробітників СІЗО, Сергій був вивезений разом з Пшеничним Богданом Сергійовичем 05.11.2000 р.н. (фото 2) нібито для депортації на підконтрольну Україні територію через блок-пост населеного пункту Василівка. На сьогодні їх місцезнаходження НЕВІДОМЕ! Досі ні Сергій, ні Богдан на зв'язок з рідними не вийшли! Будь-яка інформація буде для нас корисною!

Контакти: (Telegram, Viber, WhatsApp) +380990051839

#офіспрезидентаукраїни #іринаверещук #сергіймінько #олександрстарух #іванфедоров #zmina #центрправлюдини



четвер, 22 грудня 2022 р.

350 пакунків харчових наборів для ВПО Токмака

 22 грудня видавали гуманітарну мешканцям Токмацької громади, з реєстрацією у березні, квітні, травні, які перебувають у м. Запоріжжя.

Роздано 350 пакунків харчових наборів. 

Також токмачани отримали дитяче харчування, памперси для дітей та дорослих та одяг, що був у вжитку.

Дякуємо World Central Kitchen ( WCK ) за надану допомогу й сподіваємося на подальшу підтримку.

Підтримуємо один одного й рухаємося далі до Перемоги.

Все буде Україна.



Чи вважатимуть колаборантами найманих працівників? - пояснюють юристи

Згідно з відповідними статями Кримінального кодексу України та протоколами Женевської конвенції, продовження виконання найманим працівником трудових обов'язків на окупованій території не становить склад злочину чи кримінального проступку.

Продовження рядовими найманими працівниками своїх звичайних трудових обов'язків на підприємстві, що знаходиться в окупації, за відсутності ознак кримінальних правопорушень не буде вважатися колабораціонізмом.

Часто відомі зрадники-високопосадовці розповсюджують брехню, що мовляв всіх хто залишився в окупації все одно будуть вважати зрадниками. Це вони роблять, щоб втягнути нормальних токмачан у свої мерзенні плани, тобто як завжди прикритися людьми. 

Ну є колаборантством ваша робота для населення!

Щоб не бути пізніше звинуваченими в колабораційній діяльності або пособництві, цим людям важливо уникати:

- протиукраїнських публічних висловлювань та закликів,

- участі у публічних заходах на підтримку рф та окупаційної влади,

- прийняття пропозицій обійняти посади в незаконних органах влади окупантів та інших заборонених дій.



 

Як бути підприємцям, щоб не стати колаборантами? – пояснюють юристи

Відповідно до Закону України, колабораційною діяльністю вважається провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, зокрема окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Тож будь-яке постачання товару, передача майна, виконання робіт, надання послуг органам окупаційної влади або державі-агресору може вважатися колаборацією. (Водночас ті самі дії на користь населення колаборацією не є!)

Також червоною лінією для бізнесу на окупованих територіях є реєстрація та отримання дозволів чи ліцензій в органах окупаційної влади та/або сплата податків чи інших платежів на користь держави-агресора або окупаційної влади. Все це може розцінюватися як колабораціонізм.

До відповідальності насамперед притягатиметься особа, яка ухвалювала відповідне рішення від імені суб’єкта господарювання (керівник або особа, яка його заміщує, інша особа, уповноважена за довіреністю або рішенням суб’єкта господарювання). Інші працівники, залежно від обставин і наявності умислу, теоретично також можуть буди притягнуті до відповідальності як пособники.

Як убезпечити бізнес та працівників?

Найкраще рішення — це, звичайно, релокація бізнесу та працівників на територію, підконтрольну Україні. Однак це може бути складно або навіть неможливо зробити через особливості роботи конкретного виробництва, магазину або ситуації загалом.

У такому разі роботодавцю варто розробити план дій щодо мінімізації ризиків, який може включати такі кроки:

Перереєстрація бізнесу на підконтрольну Україні територію.

Інвентаризація корпоративної структури та бізнес-зв’язків для припинення будь-якої пов’язаності з рф, окупаційною владою та контрагентами, які з ними пов’язані або співпрацюють.

Не здійснювати господарську діяльність на користь окупантів.

Проводити платежі, заробітну плату та податки винятково на рахунки отримувачів в українських банках.

Проінструктувати та застерегти керівника, інших уповноважених осіб та працівників від дій, які можуть бути розцінені як колабораційна діяльність або пособництво, за необхідності змінити керівника та підписантів.

Вжити заходів щодо організації роботи персоналу залежно від конкретних обставин та можливостей працівників.

Запропонувати переведення на роботу на підконтрольну Україні територію.

Запровадити дистанційну або надомну роботу.

Надати оплачувану або неоплачувану відпустку.

Оголосити простій.

Призупинити дію трудового договору.

Аналогічно йде мова і про найманих працівників.

Згідно з відповідними статями Кримінального кодексу України та протоколами Женевської конвенції, продовження виконання найманим працівником трудових обов'язків на окупованій території не становить склад злочину чи кримінального проступку.

Продовження рядовими найманими працівниками своїх звичайних трудових обов'язків на підприємстві, що знаходиться в окупації, за відсутності ознак кримінальних правопорушень не буде вважатися колабораціонізмом.

Часто відомі зрадники-високопосадовці розповсюджують брехню, що мовляв всіх хто залишився в окупації все одно будуть вважати зрадниками. Це вони роблять, щоб втягнути нормальних токмачан у свої мерзенні плани, тобто як завжди прикритися людьми. 

Ну є колаборантством ваша робота для населення!

Щоб не бути пізніше звинуваченими в колабораційній діяльності або пособництві, цим людям важливо уникати:

- протиукраїнських публічних висловлювань та закликів,

- участі у публічних заходах на підтримку рф та окупаційної влади,

- прийняття пропозицій обійняти посади в незаконних органах влади окупантів та інших заборонених дій.