Ладекопп

Село Ладекопп  (нині південна околиця м. Токмака засноване у 1805 році 16 менонітськими родинами, які приїхали із Західної Пруссії. Цьому поселенню меноніти дали назву свого рідного села у дельті ріки Вісла. Село лежало 2 км. на південь від ріки Токмак. Тільки шестеро родин з новоприбулих мали необхідну суму грошей для побудови невеликих дерев’яних хат. Ліс для цього їм виділило місто Олександрівськ. Їхній загальний капітал становив приблизно 11 000 рублів. Решта родин не мали коштів – їм було призначено безвідсоткову позику у сумі  4 975 рублів від уряду.  Першу зиму переселенці з Західної Прусcії жили у земляних хатах. Пізніше були збудовані будинки, по 10 з кожного боку головної вулиці. У центрі села згодом побудували простору школу. Селяни обробляли не тільки землю, але й вирощували тутовий шовкопряд. У 1851 р. у селі висадили 107 908 дерев. У 1869 р. Ладекопп налічував 20 великих та 29 малих фермерських господарств. В 1908 р. тут функціонували, зокрема цегельний завод (Д.Вальде), де 14 робітників виробляли 250 тисяч штук цегли на рік, а також працював цегельно-черепичний завод, фарбувальна майстерня тканин (Й. Бестватер), два вітряних (А.Тейвз, П. Фаст) та один паровий млин (Г.Варкентін).

У 1910 р. за кілометр від Ладекоппа було збудовано ще одну цегельню (П.Й. Дик). Глину для неї брали з навколишніх пагорбів. Згодом започаткували й інший бізнес. Так запрацювали столярна майстерня, кузня, фабрика з виготовлення підвід. Деякі мешканці села працювали у сусідньому Токмаку. У 1914 р. населення Ладекоппа налічувало 460 осіб. Сьогодні село втратило свої сільські особливості і стало частиною міста Токмак. Досі тут збереглося декілька менонітських будівель.

Сільська школа

Починаючи з 1890-х років російський уряд почав проводити реформу шкільної освіти по всій країні. Згідно з реформою були опрацьовані спеціальні вимоги стосовно побудови нових шкіл у сільських місцевостях. Вимагалося забезпечити у школах правильне освітлення, тепло та простір. У той період з ініціативи районних влад (земств) збудовано багато нових шкіл. Земства забезпечували проектами та стандартними планами споруд. Деякі менонітські села скористалися такою можливістю та отримали плани, у тому числі Ладекопп. Коли старійшини вирішили замінити старе приміщення школи, була подана заявка до Харкова на виготовлення архітектурного проекту нового шкільного будинку. Але архітектори запросили за проект занадто багато грошей. Лише після довгих переговорів вони погодилися на умови села. Школу закінчили будувати десь у 1910 р. На той час у ній була одна велика і одна мала класні кімнати. Більша кімната мала форму аудиторії. Її часто використовували для зібрань громади та церковних богослужінь.

  У школі також були два житлових приміщення для вчителів, одне більше та одне менше. Споруда мала форму літери Н, з центральною секцією та двома витягнутими до переду і в тил крилами. Головний та тильний фасади прикрашалися фронтонами. Фронтон, який згодом усунули, височів і над головною частиною будівлі. Цегляну огорожу, що йшла довкола подвір’я, тепер замінили на звичайну металеву сітку. Цегляні стіни пофарбували. Залишилася натуральна черепиця  на даху будинку. До недавнього часу в цій будівлі знаходилося управління реєстрації транспортних засобів.

Ірина Удод,

старший науковий співробітник Токмацького міського краєзнавчого музею