А я знайшов фото
«Золотої рибки» 1937 року! Ним з редакцією поділився кілька років тому
Володимир Ілліч Старокоженко, якого ми не раз згадували і який не так давно, на
превеликий жаль, пішов у засвіти.
На ньому
зображена група маленьких п’ятирічних токмачан, вихованців довоєнного садка
«Золота рибка».
За спогадами
Володимира Ілліча, на велосипеді Віктор Мізін, позаду нього теж на велосипеді
Сергій Грушевський, а поряд з рушницею в руках – сам Володя Старокоженко. А
виховательок звали тьотя Клава і Світлана.
Дітей тоді було
дуже багато. На першому поверсі розташовувалися ясла, на другому – садок, на
третьому — службові приміщення. У літній час дітей вивозили у колгосп Сталіна
на «Ріжку». Там їх годували свіжими продуктами, відпочивали вони під навісом з
розкладачками…
Після завершення
садка було шкільне навчання у філіалі школи № 3, який знаходився у будівлі
нинішнього спорткомплексу «Прометей» на К.Лібкнехта. (Сама ж третя школа,
нагадаю, працювала у нинішньому приміщенні ЦДЮТ).
Школа, до речі,
працювала і під час німецької окупації в 1941-1943 р. Старокоженко з того
періоду добре запам’ятав, як його вдарив головою об парту директор Літус,
розбивши ніс до крові. А все через те, що коли відвідали школу німецькі
офіцери, і дітей попрохали розказати віршики, то він розповів вірш про Леніна.
А «Золота рибка»
під час військових дій була пошкоджена вибухом, і певний час залишалася
порожньою. Потім там був відновлений дитсадок, який проіснував до 90-х років
минулого століття.
Ось така маленька
сторінка з історії нашого міста.
Підготував Віталій Голод.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.