Такою була вулиця
Центральна 7 листопада 1963 року. На старому фото можна побачити головний вхід
до міського скверу. Арка одночасно слугувала і Дошкою пошани передовиків
міських та районних підприємств, організацій і установ. Сам сквер був
огороджений акуратним парканом. Тут встановлювали і головну трибуну, з висоти
якої начальство вітало демонстрантів, приймало рапорти трудових колективів про
досягнення до чергової річниці Жовтня. Ті цифри і проценти чомусь порівнювалися
з соціально-економічними показниками Російської імперії 1913 року. Крикливими
заголовками про трудові вахти, виконання й перевиконання з іще задовго до
святкового дня рясніли центральні, обласні, районні видання і навіть
багатотиражки підприємств. А радіо і телебачення присвячували цій темі значний
шмат випусків новин.
Люди збиралися на демонстрацію задовго до її
початку. Адже це був привід поспілкуватись з колегами у святковому настрої,
познайомитись з членами родин та й просто весело відпочити у додатковий
вихідний. Тож на парад брали і баяни, і гітари, і щось «зігрітись для настрою».
У фотохроніці
Олександра Давлада, з якої взято ці фотокарточки, збереглися й знімки зі
святкування Першотравня наступного — 1964-го. На тому, що публікуємо сьогодні,
бачимо те ж місце Центральної з іншого ракурсу. В принципі, травневі
демонстрації нічим не вирізнялися від листопадових — той же набір транспарантів
з тими ж гаслами, ті ж самі прапори і портрети вождів. Можливо довше
затягувалися гуляння — весна ж бо ... Ну, а хлопчаки під час демонстрації, щоб
охопити всю панораму, намагалися заздалегідь зайняти верхівки цегляних
стовпчиків скверового паркану на Центральній та умоститися на товстій гілці
повище. Старі фотокартки розповідають і про святкові наряди покоління початку
60-х.
Автор – Сергій Мороховський.
Фото – Олександр Давлад.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.