Сторіччя Велико-Токмацької ради

100 років тому почала роботу Велико-Токмацька рада.

Про це свідчить пам’ятна табличка на будівлі швейної фабрики: «У цьому будинку навесні 1919 року була створена і діяла В-Токмацька Рада робітничих, селянських і червоноармійських депутатів».

Табличка ця знаходиться у занедбаному стані, ще й малопомітна на обшарпаній стіні фабрики серед рекламних банерів.

«У цій будівлі була створена перша Токмацька Рада»

Ми маємо зовсім мало свідчень щодо цієї історичної події. На допомогу краєзнавцям стає «Історія міст і сіл України» та дослідження директора Токмацького краєзнавчого музею Віктора Медведського.

А подія справді історична і важлива, адже ідея самоврядування століттями плекалася у головах філософів та політиків різних країн та часів. А сто років тому питання самоврядування постало особливо гостро у зв’язку з революційними подіями та ліквідацією ненависного народу російського царизму.

Ради робітничих депутатів з’явилися ще під час першої російської революції 1905-го року, яку монархія нещадно потопила у крові. Ради, як дорадчі органи повстанців-революціонерів, сприяли революційним, національним рухам та розвалу Російської імперії.

Після повалення царизму у лютому 1917 року та створення тимчасового уряду ради фактично стали паралельною, народною владою. Здобувши зрештою владу у жовтні 1917 року, революційні сили стали формувати ради вже як органи управління.

Жовтнева революція докотилася до нашого краю лише на початку 1918 року. На той час у містечку Великий Токмак на 9 підприємствах налічувалося близько тисячі робітників. Найбільшими були заводи з виробництва сільськогосподарських машин Фукса та Кляйнера.

«Заводи Фукса і Кляйнера»

Також працювали машинобудівний і чавуноливарний заводи Бергера й Загорєліна. До 1914 року місцеві фабриканти й купці побудували залізничну колію Царекостянтинівка – Федорівка і станцію Великий Токмак. Значна частина населення займалася землеробством. Працювала невелика друкарня, дві фотомайстерні, земська лікарня на 15 ліжок, 5 початкових шкіл.

Є свідчення, що ще навесні 1917 року у Великому Токмаці вже створювали ради робітничих і солдатських депутатів, але це ще не були органи влади. У січні 1918 року тут було ліквідовано органи Тимчасового уряду Росії, обрано місцеву Раду, яка запровадила 8-годинний робочий день і робітничий  контроль за підприємствами. За три місяці до Великого Токмака увійшла армія Української Народної республіки. Пізніше з’явилися німецькі війська, але на кінець року робітнича Червона армія знову зайняла Токмак і передала владу революційному комітету.

Саме після цього, у січні 1919 року відбулися вибори до волосної (тобто місцевої) ради, проте вона практично нічого не встигла зробити, бо місто невдовзі захопили білогвардійці, які прагнули відновити монархію. Вони не могли змиритися з втратою влади, після їхнього короткочасного повернення в нашому регіоні було розстріляно тисячі робітників і селян. Але білогвардійці, які виступали за «єдину і неділиму Росію» протрималися недовго, адже відомо з історії, що будь-яку імперію завжди очікує ганебний крах.

10 березня 1919 року спільними зусиллями Червоної армії під командуванням П.Дибенка та Революційної армії Н.Махна, який також виступав за владу рад, наше місто було звільнене. Спочатку було створено волосний ревком на чолі з М.Бабенком, а 6 квітня 1919 року обрано новий склад Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, як постійний орган влади. 11 квітня виконком ради прийняв справи від ревкому.

Новосформована Велико-Токмацька рада проводила роботу щодо створення профспілок на підприємствах для захисту робітників, сприяла проведенню націоналізації електростанції та млина, реквізиції залишених прихильниками білогвардійців будинків. Також Рада відкрила курси ліквідації неписьменності для дорослих та школу для дітей.

У ході громадянської війни Токмаччину на короткий термін ще захоплювали денікінці та врангелівці, але зрештою Рада відновила свою роботу. Наступні вибори до Велико-Токмацької ради відбулися вже у спокійному 1922 році.

З 1936 року в Радянському Союзі робітничі, селянські, червоноармійські, козацькі, батрацькі ради були перетворені в єдині ради трудящих, а Конституцією СРСР 1977 року та Конституцією УРСР 1978 року вони були перейменовані на ради народних депутатів.

«Будівля нинішньої Токмацької міської ради»

В незалежній Україні також діють ради – сільські, селищні, міські, районі, обласні та Верховна Рада. Зокрема, у нинішній Токмацькій міській раді інтереси людей представляють обрані ними ж 34 депутата. 

Підготував Віталій Голод