Коли укладення трудового договору є обов’язковим

ВІДДІЛ ПИТАНЬ ПРАЦІ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ТОКМАЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі – відділ питань праці УСЗН ТМР) нагадує усім роботодавцям, керівникам підприємств, установ, організацій, фізичним особам та/або фізичним особам-підприємцям, у яких випадках укладення письмового трудового договору є обов'язковим!

        

Законодавством про працю України передбачена можливість укладення з працівниками трудових договорів як у письмовій формі шляхом підписання окремого документу під назвою трудовий договір, так і шляхом написання працівником заяви та виданням наказу чи розпорядження роботодавця про прийняття працівника на роботу.

Відділ питань праці УСЗН ТМР в черговий раз  нагадує, що відповідно до статті 21 КЗпП трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно з частиною 3 статті 24 КЗпП  працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Працівник не може бути допущений до роботи, якщо наказ (розпорядження) про його прийняття на роботу ще не виданий.

Допущення працівника до роботи без належного оформлення працевлаштування буде неправомірним.

Відповідно до статті 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми трудового договору є обов’язковим:

1) при організованому наборі працівників (Порядок організованого набору працівників врегульований постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення організованого набору робітників та громадського заклику молоді» від 27 вересня 1984 року. На сьогодні організовані набори працівників практично не використовуються);

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я (в Україні такою територією є тільки територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи);

3) при укладенні контракту (сфера застосування контрактів визначається законами України. Так, укладення контрактів передбачено Законами України «Про кооперацію», «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про товарну біржу», «Про бібліотеки та бібліотечну справу», «Про театри та театральну справу», «Про музеї і музейну справу», «Про фізичну культуру і спорт», «Про телекомунікації», «Про залізничний транспорт» тощо);

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою (якщо роботодавцем є фізична особа – підприємець або просто фізична особа, яка використовує найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо);

7) в інших випадках, передбачених законодавством України (для працівників релігійних організацій, громадян, які проходять альтернативну службу, осіб, які беруть участь у громадських роботах, які залучаються до роботи у фермерському господарстві).

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

ЯКЩО ПРАЦІВНИК ПРАЦЮЄ НЕОФОРМЛЕНИМ, ВІН ВТРАЧАЄ ПРАВО НА:

 - соціальне страхування, оскільки із винагороди, яку він отримує неофіційно, не сплачуються страхові внески;

 - на отримання допомоги у зв’язку з тимчасовою  втратою працездатності;

 -на компенсацію шкоди у випадку настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Окрім того, він не має права на щорічну оплачувану відпустку, на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством, а також його не задекларована праця не зараховується в страховий стаж.

Якщо працiвник приймається на роботу за наказом, незалежно вiд наявностi пiдписаного сторонами трудового договору у виглядi окремого документа, трудовий договiр як угода мiж сторонами iснує в будь-якому разi.

Єдиної форми письмового трудового договору законодавством не передбачено, крім форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (наказ Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260). В інших випадках затверджена форма відсутня, але в будь-якому випадку в письмовому трудовому договорі доцільно зазначати всі елементи трудових відносин, а саме: трудові обов’язки, режим роботи, режим відпочинку, пільги, гарантії, компенсації, умови оплати праці та умови преміювання, доплати, надбавки та інші положення, що мають значення.   

У разі виникнення питань звертатися за телефоном відділу питань праці УСЗН ТМР   4-30-32