Сторінки історії: Токмацькі вибори 1990 року (третя частина)

Триває історичний проєкт газети «Наше місто Токмак», у якому ми розповідаємо як проходили вибори і як токмачани обирали місцеву владу. Сьогодні говоримо про вибори-90.

У неділю 4 березня 1990 року відбулися вибори депутата Верховної Ради УРСР, депутатів обласної, Токмацької міської, а також Молочанської міської та сільських Рад народних депутатів, які підпорядковувалися Токмацькій міській Раді.

Виборів до районної Ради у нас не було, бо як такого Токмацького району не існувало, адже у 1988-1992 роках територія району входила до складу міста Токмака.

Голосування відбувалося не за партійними списками як зараз, а – чиста «мажоритарка», хоча тоді такого слова й не знали.

До Токмацької міської Ради народних депутатів обирали 70 депутатів з 124 кандидатів (восьмеро зняли свої кандидатури). На відміну від «виборів без вибору» 80-х років з одним кандидатом у бюлетені (зараз молодь навіть не повірить у таке!), вибори 1990 року були альтернативними. У місцевій газеті «Комуністичним шляхом» того часу так і зазначалося: «Люди не просто вкидали бюлетені, а по-справжньому вибирали гідних представників…».

Зазначимо, що у виборчому бюлетені кандидати були записані у алфавітному порядку, а не жеребкувалися по номерах, як зараз. Оскільки кандидатів було небагато, то й проблем не виникало. (Забігаючи наперед, зауважу, що у 1998 році стався гучний скандал і судовий розгляд саме через довгий список кандидатів, хвіст якого опинився на зворотному боці бюлетеня, через що постраждали кандидати Хомічук і Шаповал. 

Але про це поговоримо у статті про вибори-98).

У 1990-му і у 1994-му виборцям у бюлетені треба було не «галочку» ставити навпроти «свого» кандидата, а викреслювати прізвища всіх інших, залишивши тільки одного (бо інакше бюлетень вважався зіпсованим). Виборча комісія рахувала не тільки голоси «за», а ще й голоси «проти», хоча, здається, у останньому не було сенсу.

До речі, за новим законодавством скорочувався час голосування: початок з 7-й ранку, а закінчення о 20-й годині вечора (до 1990 року голосували з 6.00 до 22.00). Про такі зміни у законодавстві інформували в пресі.

І ще одне, ну дуже цікаве пояснення я вичитав у газеті. Працівник міськвиконкому Микола Кондратьєв роз’яснює токмачанам: «Нові закони про вибори забороняють голосувати за інших виборців – за дружину, матір, сусіда. Кожен виборець має зробити це сам, прийшовши на виборчу дільницю з паспортом». Виходить, до цього заборони не було! Дійсно, пам’ятаю, як голосували люди з кількома паспортами за родичів. Та й без паспортів можна було. Якось на дільниці у автора просили показати не паспорт, а запрошення-повідомлення, за яким швидше знаходили виборця у списку. Нині таке, звісно, недопустимо.

У 1990-му, на відміну від нинішнього часу, кандидат-переможець мав набрати більше 50 відсотків голосів виборців «за», тому часто вибори проходили у два тури. Якщо з трьох чи більше кандидатів ніхто не набирав 50 відсотків голосів, то за два тижні проводилося повторне голосування між двома кандидатами, які набрали більше за інших голосів. Якщо ж у першому турі кандидатів було лише один чи два і жоден з них не набирав 50 відсотків, то ніхто з них не вважався обраним. У такому разі оголошувалися повторні вибори через два місяці, у яких вже ці двоє не мали права брати участь (адже виборці їх вже «прокотили»). Це була надто складна система: по деяких округах доводилося проводити двічі по два голосування, і навіть треті повторні вибори, що сталося у окрузі №46 у Молочанську. З іншого боку, логічною є вимога, щоб справжній депутат мав отримати підтримку більшості виборців. Особливо ця вимога відрізняється від виборчої системи 2015 року, коли депутатами ставали кандидати, які отримали менше десяти відсотків голосів виборців у своїх округах.

За підсумками голосування 4 березня 1990 року виборчі комісії оприлюднили результати. Участь у голосуванні взяли 89,6 відсотка з 33348 виборців внесених до списків, явка була хоч і не «радянська» в 99,9 %, проте дуже висока як для нинішнього часу.

Ось такі були підсумки голосування до Токмацької міськради:

Як почала працювати новообрана міська Рада і кого обрали керманичем Токмака, читайте у наступних випусках і у газеті «Наше місто Токмак».

Підготував Віталій Голод.

Архівне фото Петра Бабенка (1990 р.): голосує сім’я старшого майстра цеху № 16 заводу ім.Кірова Валентина Чернявського.