Як бути підприємцям, щоб не стати колаборантами? – пояснюють юристи

Відповідно до Закону України, колабораційною діяльністю вважається провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, зокрема окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Тож будь-яке постачання товару, передача майна, виконання робіт, надання послуг органам окупаційної влади або державі-агресору може вважатися колаборацією. (Водночас ті самі дії на користь населення колаборацією не є!)

Також червоною лінією для бізнесу на окупованих територіях є реєстрація та отримання дозволів чи ліцензій в органах окупаційної влади та/або сплата податків чи інших платежів на користь держави-агресора або окупаційної влади. Все це може розцінюватися як колабораціонізм.

До відповідальності насамперед притягатиметься особа, яка ухвалювала відповідне рішення від імені суб’єкта господарювання (керівник або особа, яка його заміщує, інша особа, уповноважена за довіреністю або рішенням суб’єкта господарювання). Інші працівники, залежно від обставин і наявності умислу, теоретично також можуть буди притягнуті до відповідальності як пособники.

Як убезпечити бізнес та працівників?

Найкраще рішення — це, звичайно, релокація бізнесу та працівників на територію, підконтрольну Україні. Однак це може бути складно або навіть неможливо зробити через особливості роботи конкретного виробництва, магазину або ситуації загалом.

У такому разі роботодавцю варто розробити план дій щодо мінімізації ризиків, який може включати такі кроки:

Перереєстрація бізнесу на підконтрольну Україні територію.

Інвентаризація корпоративної структури та бізнес-зв’язків для припинення будь-якої пов’язаності з рф, окупаційною владою та контрагентами, які з ними пов’язані або співпрацюють.

Не здійснювати господарську діяльність на користь окупантів.

Проводити платежі, заробітну плату та податки винятково на рахунки отримувачів в українських банках.

Проінструктувати та застерегти керівника, інших уповноважених осіб та працівників від дій, які можуть бути розцінені як колабораційна діяльність або пособництво, за необхідності — змінити керівника та підписантів.

Вжити заходів щодо організації роботи персоналу залежно від конкретних обставин та можливостей працівників.

Запропонувати переведення на роботу на підконтрольну Україні територію.

Запровадити дистанційну або надомну роботу.

Надати оплачувану або неоплачувану відпустку.

Оголосити простій.

Призупинити дію трудового договору.

Аналогічно йде мова і про найманих працівників.

Згідно з відповідними статями Кримінального кодексу України та протоколами Женевської конвенції, продовження виконання найманим працівником трудових обов'язків на окупованій території не становить склад злочину чи кримінального проступку.

Продовження рядовими найманими працівниками своїх звичайних трудових обов'язків на підприємстві, що знаходиться в окупації, за відсутності ознак кримінальних правопорушень не буде вважатися колабораціонізмом.

Часто відомі зрадники-високопосадовці розповсюджують брехню, що мовляв всіх хто залишився в окупації все одно будуть вважати зрадниками. Це вони роблять, щоб втягнути нормальних токмачан у свої мерзенні плани, тобто як завжди прикритися людьми. 

Ну є колаборантством ваша робота для населення!

Щоб не бути пізніше звинуваченими в колабораційній діяльності або пособництві, цим людям важливо уникати:

- протиукраїнських публічних висловлювань та закликів,

- участі у публічних заходах на підтримку рф та окупаційної влади,

- прийняття пропозицій обійняти посади в незаконних органах влади окупантів та інших заборонених дій.