За зловживанням статусом безробітного можна попасти під кримінальну відповідальність

Державна служба зайнятості звертає увагу громадян України на необхідність добросовісного використання прав і обов’язків, пов’язаних з набуттям статусу безробітного. Непоодинокими є випадки, коли особи реєструються в службі зайнятості як безробітні, проте паралельно отримують дохід. Такі дії обертаються несприятливими наслідками, передусім, для самих безробітних.

Дуже часто подібні епізоди спричинені недостатньою правовою обізнаністю. Служба зайнятості надає певні роз’яснення щодо того, що є порушенням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття і як можна уникнути небажаних ситуацій. Нагадуємо, що метою Служби є сприяння легальному трудовому найму: як тільки клієнти отримують можливість офіційно працевлаштуватись, то одразу повинні сповістити про це Службу.

Обмеження

У заяві про надання статусу безробітного всім, хто його отримує, слід підтвердити ознайомлення з правами та обов’язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, які подаються до служби зайнятості, та на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, а також надання соціальних послуг, визначених Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Зареєстрований безробітний повинен повідомляти про:

- працевлаштування;

- укладання цивільної угоди про виконання роботи / надання послуг;

- започаткування власної справи.

Пам’ятайте, що отримання доходу або реєстрація ФОП буде підставою віднесення вас до зайнятого населення. Якщо безробітним буде укладено договір цивільно-правового характеру або трудовий договір, то він має повідомити центр зайнятості про цей факт.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про зайнятість населення», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Відповідальність за достовірність поданих до центру зайнятості даних і документів покладається на безробітного.

Наслідки (санкції)

1.Скорочення тривалості виплат. Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (зокрема, за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю (п. 4 ч. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

2.Стягнення неправомірно виплачених коштів. Працівники державної служби зайнятості вправі звернутися з позовом до суду про стягнення коштів, отриманих без належної правової підстави. Як правило, інформація про виконання робіт за винагороду надходить від органів Пенсійного фонду України; статус підприємця підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Слід також пам’ятати про набрання чинності 21 грудня 2019 року Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», який розширює можливості щодо встановлення дійсного майнового стану та фактів отримання доходу за здійснення тієї чи іншої діяльності. Ухвалюючи рішення про стягнення незаконно отриманої допомоги, суди також стягують судовий збір.

3.Кримінальна відповідальність. За певних обставин, отримувачі допомоги по безробіттю, які мають додатковий дохід і приховують цей факт, можуть понести кримінальну відповідальність. Наприклад, їх дії, відповідно до наявної судової практики, кваліфікуються за статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство). Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до 240 годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років (ч. 1 ст. 190 ККУ).