Пішов з життя Почесний громадянин міста Токмака Василь Ахрамєєв

29 травня 2020 року на 93-му році життя перестало битися серце Василя Никифоровича Ахрамєєва…

Вікторія Мєшкова про Василя Никифоровича Ахрамєєва:

«Зараз про цю людину знає все місто, і далеко за межами міста. Відомий він як умілий керівний колись відомого Токмацького заводу імені Кірова, на даний момент - письменник, який пише книги про свій край, про своє життя.

Василь Никифорович Ахрамєєв - народився 24 лютого 1928 року в селі Сопич Чернігівської області (нині Сумська). З дитинства знав ціну шматка хліба, знав, як гудуть руки від селянської роботи. З шести років працював на важких роботах - орав, сіяв, прибирав урожай, молотобойцем в колгоспній кузні.

У 1947-му році став студентом Харківського політехнічного інституту, після закінчення якого працював в системі важкого машинобудування країни в містах: Свердловську, Запоріжжі, Дніпропетровську, Токмаку.

У 1965 році Токмацький завод імені Кірова опинився в критичному становищі (на протязі семи років не виконував план), саме Василю Ахрамєєву обласне керівництво довірило піднімати підприємство з колін.

Це Ахрамєєву вдалося зробити блискуче - під його керівництвом завод став провідним у своїй галузі і основним місцем роботи для багатьох токмачан. Це саме для них завод побудував житловий район, який народ і зараз називає Ахрамєєвкой. У роки незалежності завод став втрачати своє ім'я, тепер від нього і взагалі мало що залишилося.

Болить душа у Василя Никифоровича побачивши розібраний завод, а земляки з тугою згадують, яким Господарем заводу був він свого часу.

Василь Ахрамєєв пише книги. Про Токмак, про своє життя - книги не стільки документальні, скільки книги-роздуми. Трилогію «Рікою життя» Василь Никифорович писав про себе, про людей, які його оточують. Починав писати про себе на прохання онучок, думав вкластися в 15 сторінок, в результаті вийшло 3 книги. Це говорить про те, що йому є що сказати, і є що залишити після себе нащадкам.

Нещодавно Василь Никифорович видав книгу «Токмак - злети і падіння». У ній він розповідає про те, хто будував Токмак, і хто знищував. На чолі книги - людина-трудівник.

23 роки він пропрацював Генеральним директором одного з провідних дизелебудівних виробничих об'єднань країни ВО «Південдизельмаш», на якому працювало понад 15 тисяч людей. Під його керівництвом підприємство було нагороджено в 1976 році Орденом Трудового Червоного прапора і в 1982 році Орденом Жовтневої революції.

Обирався членом Запорізького обкому, облвиконкому, Токмацького міськкому і міськвиконкому, (був депутатом Токмацької міської ради – ред.) Нагороджений Орденом Леніна, двома Орденами Трудового Червоного прапора, багатьма медалями. Заслужений машинобудівник України, Почесний працівник Мінтяжмашу СРСР, Почесний громадянин міста Токмака.

І це ще не всі досягнення Василя Никифоровича Ахрамєєва, йому ще є, що сказати.»…

Фото: Володимира Шака.

Редакції газети «Наше місто Токмак» і сайту «ТокмакІнформБюро» глибоко сумують з приводу тяжкої втрати. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Василя Никифоровича Ахрамєєва… 

Оновлено: Прощання з Василем Никифоровичем Ахрамєєвим відбудеться у неділю, 31 травня, з 10:00 до 12:00 години у великому фойє Токмацького міського Будинку культури з дотриманням протиепідемічних заходів.

Пішов з життя, нема його вже з нами:

Герой, письменник, вождь и командир...

Та він в сердцах, біля заводу брами,

Де дизелями - світ увесь заполонив!

В тяжкі роки став до керма заводу,

З героями, й завод героем став...

Усе життя віддав Вітчизні та народу,

Бо честь заводу, як той прапор він тримав!

Пішов з життя, але назавжди з нами:

Його район, завод - що він любив...

Він все ж, освячений був небесам,

Дорогу у майбутнє усім нам відкрив!

І довго ще не зітре в серці пам'ять,

Людини, що горів як Прометей...

Навічно вкарбувалося, ім'я його у брамі,

Бо не шукав в житті легких шляхів,

доріг, стежок , "путей" !

29 травня 2020 рік

місто Токмак

Віталій Косенко.